Найкращі туристичні села України.

Найкращі туристичні села України — це місця, де природа, автентична культура та гостинність зливаються у неповторний досвід подорожей. Від карпатських поселень із дерев’яними церквами та традиційними горами вівчарів до подільських сіл з мальовничими каньйонами й старовинними ремеслами — кожне з них відкриває унікальну історію країни. Тут можна скуштувати місцеву кухню, зануритися в побут стародавніх громад і відчути справжній український колорит. Ці села стають популярними напрямками для еко-туризму, зеленого відпочинку та культурних мандрівок, приваблюючи мандрівників, які шукають автентичності, спокою та натхнення серед природної краси України.

Коли мандрівники мріють про Україну, їхня уява часто малює золоті бані київських соборів, затишні кав’ярні Львова чи одеські дворики, що пахнуть морем. Але справжня, нерозкрита душа країни живе не лише у великих містах. Вона ховається у мальовничих долинах, серед смерекових лісів Карпат, на високих берегах Дністра та в тихих селах, де час, здається, сповільнює свій хід. Це світ автентичних традицій, неймовірних краєвидів та історій, що передаються з покоління в покоління.

Поворотним моментом у сприйнятті українського сільського туризму стало визнання Всесвітньою туристичною організацією ООН (UNWTO). Включення українських сіл до престижного списку “Найкращі туристичні села світу” — це не просто нагорода. Це потужний сигнал світові: навіть у найтемніші часи, попри всі виклики, українська культура живе, розвивається і готова дивувати. Це визнання підтвердило те, що давно знали досвідчені мандрівники: українські села є туристичними напрямками світового рівня, що пропонують унікальний досвід, заснований на стійкому розвитку, збереженні спадщини та неймовірній гостинності.

Цей путівник — ваша карта до цих скарбів. Ми розпочнемо нашу подорож із сіл-лауреатів, що здобули міжнародне визнання, заглибимося в їхню історію, дослідимо кожну пам’ятку та розкриємо секрети місцевої кухні. А потім вирушимо далі, до менш відомих, але не менш чарівних куточків, кожен з яких є унікальною перлиною в намисті української спадщини. Це запрошення не просто побачити, а відчути справжню Україну — її силу, красу та незламний дух.

Коронні коштовності — села України, відзначені світом

Цей розділ присвячений чотирьом селам, що отримали високу оцінку UNWTO. Кожне з них — це самодостатній світ, що пропонує глибоке занурення в історію, культуру та природу свого регіону.

1. Колочава: Живий музей Карпат

Розташована в гірській долині на території Національного природного парку “Синевир”, Колочава — це не просто село, а величезний інтерактивний музей просто неба. Її неофіційний титул — “село 10 музеїв” — не маркетинговий хід, а констатація факту, що робить її унікальним культурним феноменом. Тут історія не зберігається за склом вітрин, а є частиною повсякденного ландшафту.  

Стратегічний підхід Колочави до туризму вражає. Замість того, щоб покладатися на одну пам’ятку, громада систематизувала, зберегла та “упакувала” свою багатовікову, складну історію в десять різноманітних, доступних для туриста експозицій. Це не пасивна автентичність, а свідомо курована розповідь про минуле, яка охоплює побут, технології, військову та соціальну історію. Доповнюючи це природними дивами, як-от цвітіння шафрану, та унікальними культурними подіями, як-от Фестиваль ріплянки, Колочава створила комплексний туристичний продукт, що приваблює найрізноманітніших мандрівників і є яскравим прикладом того, як можна перетворити спадщину на рушійну силу розвитку.

Подорож у часі: Музеї Колочави
Скансен “Старе село”: Це серце історичного досвіду Колочави, перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті. Тут, серед дерев’яних хат та тисяч автентичних експонатів, відтворено 300-річну історію життя верховинців. Відвідувачі можуть зазирнути в оселі бідняків та середняків, побачити знаряддя праці вівчарів, лісорубів та шевців, відчувши соціальну структуру та побут минулих епох.

“Колочавська вузькоколійка”: Унікальний для України музей, що розповідає історію карпатської вузькоколійки. Центральний експонат — раритетний паровоз з десятьма вагонами. Кожен вагон — це окрема експозиція, присвячена різним історичним періодам панування в регіоні та ролі залізниці в житті лісорубів і місцевих мешканців. Тут можна відчути себе пасажиром, провідником і навіть черговим по станції, доторкнувшись до живої історії.

Військова історія: Музеї “Лінія Арпада” та “Бункер Штаєра” занурюють у складну та драматичну історію регіону часів Другої світової війни, розкриваючи деталі оборонних систем та партизанського руху.

Соціальна історія: Музеї “Радянська школа” та “Чеська школа” є своєрідними капсулами часу. Вони зберегли інтер’єри, артефакти та саму атмосферу освітніх закладів XX століття, демонструючи, як ідеологія та культура впливали на виховання поколінь.

Природа та фестивалі

• Долина крокусів: Навесні схили навколо Колочави вкриваються фіолетовим килимом квітучого шафрану Гейфеля. Це природне видовище приваблює тисячі шанувальників “квіткового туризму” і є однією з візитівок села.
• Фестиваль ріплянки: Унікальна гастрономічна подія, присвячена традиційній місцевій страві з картоплі — ріплянці. Це свято демонструє автентичну культуру, гостинність та кулінарні традиції верховинців.
• Гірські маршрути: Село розташоване біля підніжжя гори Стримба (1719 м), що робить його чудовою відправною точкою для піших походів, під час яких можна не лише насолодитися краєвидами, а й назбирати ягід (місцевою говіркою — яфонів) .

Практичний довідник

• Як дістатися: Найзручніше доїхати до Колочави автобусом з Ужгорода (прямий рейс, близько 4 годин) або з Мукачева (з пересадкою, близько 6 годин). Також можна дістатися автомобілем.
• Де зупинитися: У селі є вибір житла на будь-який смак: від готелів “Коло Гір” та “Agio Hotel” до екологічних комплексів, як-от “Kolochava Eco Resort”.
• Що ще побачити: Обов’язково відвідайте церкву Святого Духа, зведену в 1795 році, — видатну пам’ятку дерев’яної архітектури.

2. Синевирська Поляна

Синевирська Поляна — це не просто село, а ворота до одного із “Семи природних чудес України”, легендарного озера Синевир. Це місце, де давні міфи, велична природа та сучасні зусилля зі збереження дикої природи сплітаються в єдине ціле, створюючи унікальну атмосферу для мандрівників.

Туристична привабливість села побудована на потужній подвійності: з одного боку — романтична, майже містична легенда про озеро, що створює емоційний зв’язок з місцем. З іншого — цілком сучасна та практична місія реабілітації диких тварин, що відповідає глобальним трендам екотуризму.

Ці два напрямки не суперечать, а навпаки, підсилюють один одного. Первісна, легендарна природа озера слугує ідеальним тлом та обґрунтуванням для природоохоронної діяльності. Мандрівники, що приїжджають за казкою, залишаються заради значущого досвіду підтримки дикої природи. Цей гармонійний симбіоз давнього міфу та сучасної місії робить туристичну пропозицію Синевирської Поляни надзвичайно стійкою та привабливою.

Легенда та велич озера Синевир

• Історія кохання Синь і Вира: Серце цього місця — зворушлива легенда про доньку графа, красуню Синь, та простого пастуха Вира. За переказами, батько, розгніваний нерівним коханням, наказав убити Вира, скинувши на нього камінь. Від сліз нещасної Синь утворилося ціле озеро, чиста вода якого має синій відтінок її очей, а невеликий острівець посередині — це верхівка того самого каменя. Ця історія надає озеру емоційної глибини та пояснює його народні назви — “Морське Око” або “Карпатське Око”.
• Природна краса: Озеро розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, в оточенні смерекових лісів, вік яких сягає 140-160 років. На його березі стоїть знакова 13-метрова дерев’яна скульптура “Синь і Вир”, створена закарпатськими митцями Іваном Бровді та Михайлом Саничем, яка увіковічнює легенду.

Притулок для диких тварин

• Реабілітаційний центр бурого ведмедя: Це єдиний в Україні та найбільший у своєму роді центр, де знаходять прихисток ведмеді, що постраждали від жорстокого поводження в неволі. Важливо розуміти, що це не зоопарк, а природоохоронний об’єкт. Відвідувачі мають унікальну можливість спостерігати за тваринами в умовах, максимально наближених до природних, та підтримати важливу місію їх порятунку.

Екопарк “Долина вовків”: Створений місцевим ентузіастом, цей парк став домівкою для врятованих вовків, оленів, верблюдів та інших тварин, багато з яких були викуплені з цирків та приватних звіринців.

Територія навколо села є частиною Національного природного парку “Синевир”. Окрім озера, тут варто побачити:

• Букові праліси: Частина об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ці незаймані ліси є еталоном екосистем помірного поясу.
• Дике озеро (Озірце): Менш відоме, але не менш чарівне озеро, де можна спостерігати природний процес перетворення водойми на верхове болото.
• Водоспади: Неподалік розташовані мальовничі водоспади Кам’янка та Білий Звір, що доповнюють красу місцевих ландшафтів.

Практичний довідник

• Як дістатися: Найпоширеніший маршрут — потягом до станції Воловець, а звідти рейсовим автобусом до Синевирської Поляни. Існують також комбіновані варіанти з Києва, Львова та Івано-Франківська, що включають поїзд та автобус або таксі. 
• Де зупинитися: Вибір житла різноманітний: від великих готельно-ресторанних комплексів, як-от “Арніка”, до автентичних дерев’яних котеджів (“Chalet Carpat Dream”) та численних приватних садиб, розташованих поблизу озера.

3. Ворохта: Серце Гуцульських Альп

Ворохта — це квінтесенція карпатського пригодницького духу. Розташована на висоті 850 метрів над рівнем моря на берегах стрімкої річки Прут, вона є місцем, де велична інженерна думка XIX століття зустрічається з дикою красою гуцульського краю. Це не просто селище, а легендарна база для мандрівників, звідки починається шлях до найвищої вершини України.

Унікальність Ворохти полягає в тому, як її історична інфраструктура перетворилася з суто функціонального елемента на головну туристичну принаду, що формує ідентичність селища. Збудовані у XIX столітті для транспортування ресурсів, австрійські віадуки сьогодні є не просто інженерними спорудами, а іконами естетики та історії, головними об’єктами для фотографій та захоплення. Ця історична інфраструктура стала фундаментом для сучасного туризму: залізниця, що проходить цими мостами, і сьогодні є головною артерією, якою до Ворохти прибувають туристи з усієї країни. Таким чином, Ворохта демонструє дивовижну еволюцію, де утилітарне минуле стало символом її туристичної привабливості.

Архітектурні дива

• Австрійські віадуки: Візитівка Ворохти — це її кам’яні аркові залізничні мости, збудовані у 1895 році за часів Австро-Угорської імперії. Вони були частиною амбітного, але так і не завершеного проєкту залізниці, що мала з’єднати Відень з Одесою. Один з цих віадуків, що перетинає Прут, вважається одним з найдовших кам’яних аркових мостів у Європі і є улюбленим місцем для фотографів та поціновувачів інженерного мистецтва.
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці: Класичний зразок гуцульської дерев’яної архітектури. Цей храм був збудований у селі Яблуниця в 1654–1657 роках без єдиного цвяха, а у 1780 році його перенесли до Ворохти. Поруч стоїть дерев’яна дзвіниця, що доповнює автентичний ансамбль.

Ідеальна база для пригод

• Ворота на Говерлу: Ворохта є головним та найпопулярнішим стартовим пунктом для сходження на найвищу вершину України — гору Говерлу (2061 м).
• Адреналін та активний відпочинок: Селище пропонує широкий спектр розваг для любителів активного відпочинку: рафтинг по бурхливому Пруту, польоти на 700-метровому зіплайні, кінні прогулянки гірськими стежками та тури на квадроциклах. Історично Ворохта була відомим центром зимових видів спорту, і ця спадщина відчувається й досі.
• Пішохідні маршрути: Окрім Говерли, звідси пролягають численні маршрути до інших природних див: містичного озера Несамовите, мальовничої полонини Пожижевської, а також на хребти Кукул та Кострича, звідки відкриваються неймовірні панорами Чорногори.

Гуцульська культура та кухня

• Місцевий колорит: Ворохта є одним з осередків гуцульської культури та ремесел, зокрема ткацтва, яке тут розвивалося століттями.
• Страви, які варто спробувати: Жодна подорож до Ворохти не буде повною без дегустації автентичної гуцульської кухні в місцевих колибах. Обов’язково замовте банош (кукурудзяна каша з бринзою та шкварками), грибну юшку, форель, виловлену в гірських річках, та пухкі деруни.

Практичний довідник

• Як дістатися: Ворохта має чудове залізничне сполучення. Сюди курсують прямі потяги з Києва, Львова, Одеси, Харкова та інших великих міст. Також можна доїхати автобусами з Івано-Франківська.
• Де зупинитися: У селищі є широкий вибір житла: від сучасних готелів та приватних садиб до затишних котеджів і кемпінгів для тих, хто хоче бути ближче до природи.

4. Урич: Відлуння середньовічної фортеці

Село Урич, розташоване у Сколівських Бескидах, нерозривно пов’язане з величними скелями та духом наскельної фортеці Тустань, що колись височіла на них. Це місце, де історія не просто зберігається в музеї, а буквально викарбувана в ландшафті, створюючи унікальну атмосферу, де минуле і сьогодення ведуть постійний діалог. 

Успіх Урича як туристичного напрямку полягає в його здатності перетворити статичний археологічний об’єкт на динамічний, живий культурний простір. Замість того, щоб просто консервувати руїни, громада та заповідник створили навколо них потужну екосистему подій.

Фестивалі “ТуСтань!” та “БойЄ” — це не просто доповнення, а центральні елементи туристичної стратегії, що приваблюють тисячі відвідувачів, генерують дохід та підтримують інтерес до локації. Ця модель дозволяє не лише демонструвати матеріальну спадщину (скелі), але й активно відроджувати нематеріальну — музику, ремесла та кухню бойків. Розвиток інфраструктури, зокрема будівництво дороги, став прямим наслідком цього успіху, що, своєю чергою, створило робочі місця для місцевих жителів. Урич є яскравим прикладом того, як одна історична пам’ятка може стати каталізатором відродження цілого села через активне та креативне програмування.

Легенда Тустані

• Фортеця на скелях: Серце Урича — це Державний історико-культурний заповідник “Тустань”. Його унікальність полягає в геніальному інженерному рішенні давніх будівничих, які використовували природні пісковикові скелі як готові стіни, доповнюючи їх дерев’яними конструкціями. З IX по XVI століття Тустань була надважливим оборонним, адміністративним та митним пунктом на соляному шляху, що вів з Дрогобича до Західної Європи.
• Міфи та перекази: Як і будь-яке давнє місце, Тустань оповита легендами. Місцеві жителі розповідають про печеру, повну скарбів, що відкривається лише у великодню ніч, та про цілющі джерела “живої” та “мертвої” води, до яких, за переказами, приїжджав лікувати очі сам Іван Франко. Інша легенда говорить, що велетенські скелі створив гігант, який хотів збудувати собі дім.

Святкування спадщини бойків

• “Хата в Глибокім”: Ця відреставрована автентична бойківська хата є культурним центром та музеєм локальної історії. Тут можна побачити, як жили місцеві мешканці понад століття тому, відвідати майстер-класи з народних ремесел та переглянути відеозаписи спогадів старожилів.

Яскраві фестивалі: Урич оживає завдяки двом великим фестивалям, що занурюють відвідувачів у різні епохи:

• “ТуСтань”: Щорічний фестиваль середньовічної культури, що відтворює часи розквіту фортеці. Тут можна побачити лицарські бої, послухати середньовічну музику та спробувати себе в давніх ремеслах.
•  “БойЄ”: Фестиваль, присвячений збереженню та популяризації культури бойків. Він проходить на території “Хати в Глибокім” і пропонує гостям автентичну музику, танці, страви та обряди цього етносу. 

Кухня бойків

Завдяки розвитку туризму, на території заповідника тепер можна скуштувати автентичні страви бойківської кухні. Серед них — книші (пиріжки з картоплею), лиганці (картопляні пиріжки з сиром) та вуглянча — традиційна паляниця, яку подають у сучасному форматі, схожому на бургер, з котлетою та місцевими сирами.

Практичний довідник

• Як дістатися: До Урича курсують автобуси зі Львова, Трускавця та Східниці, що робить село легкодоступним для мандрівників. 
• Де зупинитися: У самому селі та його околицях можна орендувати котеджі, наприклад, “Tustan Apart”. Більше варіантів проживання доступно в сусідньому курортному містечку Східниця.

Поза лаврами — незабутні подорожі селами України

Цей розділ розширює наш путівник, пропонуючи знайомство з іншими видатними селами, згрупованими за темами, щоб надихнути вас на різноманітні маршрути та відкриття.

1. Високі вершини та загублені світи Карпат

Дземброня: Душа Чорногори

 Дземброня — найвисокогірніше село України, місце первозданної, неприборканої краси, що стало прихистком для тих, хто шукає тиші та натхнення. Його магічна атмосфера приваблювала митців та письменників, зокрема, вважається, що саме ці краєвиди надихнули Сергія Параджанова на створення “Тіней забутих предків”

Пам’ятки: Село є відправною точкою для класичного походу на гору Піп Іван Чорногірський, на вершині якої стоять руїни польської астрономічної обсерваторії “Білий Слон”. Неподалік знаходяться мальовничі Дзембронські (Смотрицькі) водоспади, каскад яких простягається на 100 метрів.

Атмосфера: Важкодоступність та непередбачувана погода — це не недоліки Дземброні, а ключові елементи її привабливості. Саме вони допомагають зберегти автентичність села та приваблюють справжніх шукачів пригод, а не масових туристів. 

Ясіня: Перехрестя пригод

Ясіня — це стратегічний базовий табір для дослідників Карпат, ідеально розташований між гірськими масивами Свидовець та Чорногора. 

Село знаходиться в безпосередній близькості до найбільших гірськолижних курортів України — Драгобрата та Буковеля, що робить його популярним взимку. Головною культурною перлиною Ясіня є Струківська церква (Церква Вознесіння Господнього) — шедевр гуцульської дерев’яної архітектури, внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Лумшори: Цілющі чани Закарпаття

Лумшори — це село-курорт, історія якого сягає XVII століття, коли тут були відкриті перші лікувальні ванни.

Головна атракція Лумшор — унікальна спа-процедура купання у великих чавунних чанах, наповнених мінеральною сірководневою водою. Чани підігрівають на відкритому вогні, а після гарячої ванни прийнято занурюватися в холодну гірську річку, що протікає поруч. Цей контрастний досвід вважається надзвичайно корисним для здоров’я. Окрім чанів, село оточене мальовничими водоспадами.

2. Затоплені історії та сакральні місця Поділля

Бакота: Українська Атлантида

Історія Бакоти — трагічна і водночас велична. Це село з тисячолітньою історією, столиця давнього Пониззя, було свідомо затоплене у 1980-х роках під час будівництва Дністровської ГЕС. Сьогодні на його місці розливається величезна і неймовірно красива Бакотська затока.

Над водою, на Білій горі, збереглися залишки скельного монастиря XI століття, вирубаного прямо у вапнякових скелях. Звідси відкриваються захоплюючі панорами на затоку та Подільські Товтри. Місцевість славиться унікальним, майже кримським мікрокліматом, а також численними легендами про відьом, скарби та трагічне кохання.

Бакота — це рай для любителів відпочинку на воді: тут можна займатися каякінгом, кататися на човнах та SUP-дошках. Останніми роками навколо затоки активно розвивається крафтове виробництво: можна відвідати виноробні, овечі та козині ферми, пасіки та скуштувати місцеві продукти.

Буша: Подільське місце сили

Буша — це містичне місце, справжній портал у давнину, де переплелися язичницькі вірування, козацька історія та сучасне мистецтво. Його вважають одним з найпотужніших “місць сили” в Україні.

Унікальність Буші полягає в розмаїтті її пам’яток. Тут знаходиться дохристиянський скельний храм із загадковим рельєфом, що не має аналогів (зображення людини, оленя, дерева та півня). Збереглася одна з веж фортеці XVII століття, що була свідком героїчної оборони під час Хмельниччини. Також тут є старовинний козацький цвинтар та мальовничий Гайдамацький яр із химерними пісковиковими скелями.

Поєднання реальної історії та духовної спадщини створило в Буші унікальну атмосферу, яка приваблює митців. Щорічні пленери скульпторів-каменярів перетворили околиці на парк сучасних кам’яних скульптур, що додає ще один шар до багатогранної ідентичності цього місця. 

Китай-Город та Субіч: Каньйони часу

Ці два села, розташовані неподалік одне від одного, варто відвідати заради неймовірних геологічних ландшафтів та панорамних видів на каньйони річок Дністер та Тернава

Пам’ятки:

Китай-Город славиться всесвітньо відомим геологічним відслоненням, де на поверхню виходять породи силурійського та девонського періодів, віком понад 400 мільйонів років. Це справжня книга історії Землі. Також тут є величний костел Діви Марії XVIII століття та залишки старовинного Чумацького шляху з кам’яними стовпами.

Субіч приваблює мандрівників своїми драматичними краєвидами. Високі скелі над Дністром вважаються одними з наймальовничіших на всьому Поділлі. Тут також є важкодоступний скельний монастир, шлях до якого є окремою пригодою.

3. Калейдоскоп унікальних вражень

Село Мезин на Чернігівщині, яке за красу місцевих пейзажів називають “Мезинською Швейцарією”, розташоване в серці Мезинського національного природного парку.

Головна слава села — всесвітньо відома Мезинська палеолітична стоянка. Це поселення мисливців на мамонтів, вік якого становить близько 20 тисяч років. Знахідки звідси, зокрема унікальні браслети з бивня мамонта з меандровим орнаментом та набір ударних музичних інструментів з кісток, є справжнім скарбом української та світової археології.

Брага: Найкращий вид на фортецю

Брага — це невелике село на Хмельниччині, яке є секретом для досвідчених мандрівників, що хочуть побачити одну з найвідоміших фортець України з незвичного ракурсу.

З берега Дністра в селі Брага відкривається найкращий, панорамний та абсолютно безлюдний вид на Хотинську фортецю, що стоїть на протилежному, буковинському березі. Це ідеальне місце для фотографів та тих, хто шукає споглядання без натовпів. Окрім краєвидів, у селі є старовинний польський цвинтар з мавзолеєм родини Жебровських.

Ваш планувальник пригод українськими селами

Цей заключний розділ об’єднує практичні поради, щоб допомогти вам перетворити натхнення від прочитаного на конкретний план подорожі.

Створення вашого маршруту

Ось кілька ідей для багатоденних подорожей, що об’єднують села за логікою та тематикою:

• “Закарпатська петля” (4-5 днів): Почніть свою подорож з Ужгорода або Мукачева. Присвятіть два дні глибокому зануренню в історію Колочави, відвідавши ключові музеї. Потім переїжджайте до Синевирської Поляни, де проведіть день біля озера та в реабілітаційному центрі для ведмедів. На четвертий день можна вирушити до Лумшорів для унікального досвіду купання в чанах перед поверненням додому.
• “Подільський вікенд” (3 дні): Використовуйте Кам’янець-Подільський як базу. Перший день присвятіть дослідженню Бакоти: прогулянка на човні по затоці, відвідування скельного монастиря та дегустація на місцевій виноробні. На другий день вирушайте до містичної Буші, щоб побачити скельний храм, козацький цвинтар та парк скульптур. Третій день можна присвятити самому Кам’янцю або відвідати Китай-Город та Субіч заради неймовірних краєвидів.
• “Стежка гуцульських пригод” (4 дні): Прибувайте потягом до Ворохти. Перший день — акліматизація, огляд віадуків та короткі прогулянки. Другий день присвятіть сходженню на Говерлу. На третій день можна спробувати рафтинг або зіплайн. Для найвитриваліших — четвертий день можна виділити на складну, але незабутню поїздку до Дземброні для походу до водоспадів або на гору Вухатий Камінь.

Смак українських сіл

Подорож — це не лише те, що ви бачите, а й те, що ви куштуєте. Ось короткий гастрономічний довідник:

Кухня гуцулів та бойків (Карпати): Обов’язково спробуйте банош — кукурудзяну кашу на сметані чи вершках, яку подають з бринзою (овечим сиром) та шкварками. Не оминіть увагою насичену грибну юшку з білих грибів, смажену річкову форель, а в Уричі — автентичну вуглянчу.

Крафтові продукти Поділля (Бакота/Буша): Цей регіон славиться своїми фермерськими продуктами. Шукайте місцеві виноробні, козині та овечі сироварні, пасіки з неймовірним медом та трав’яні чаї, зібрані на схилах Дністра.

—————————————————–

Інструментарій мандрівника

Транспорт: Основна схема подорожей селами — це потяг до обласного центру або великого транспортного вузла (Ужгород, Івано-Франківськ, Львів, Кам’янець-Подільський), а звідти — місцевими автобусами (маршрутками) або наперед замовленим трансфером. Для віддалених місць, як-от Дземброня чи деякі дороги Поділля, наявність власного автомобіля з високим кліренсом (позашляховика) буде великою перевагою.

Проживання: Варіанти житла надзвичайно різноманітні. Ви можете обрати комфорт сучасних готелів та еко-курортів, або ж зануритися в автентичну атмосферу, зупинившись у приватних садибах, де господарі часто пропонують домашнє харчування. Для бюджетних мандрівників та любителів природи в багатьох місцях є кемпінги.

Відповідальний туризм: Визнання UNWTO надається селам, що розвивають туризм стійко та відповідально. Як мандрівники, ми можемо підтримати ці зусилля. Обирайте місцеві садиби та ресторани, купуйте сувеніри у місцевих майстрів, поважайте природу, особливо на територіях національних парків, та залишайте після себе лише вдячність. Саме такий підхід дозволить зберегти унікальність та автентичність цих неймовірних куточків України для майбутніх поколінь.