Готель Казка Карпат Пилипець - зимовий та літній відпочинок в Карпатах( Межигірський район с. Пилипець )
Готель Казка Карпат Пилипець запрошує Вас на літній та зимовий відпочинок у мальовничий куточок Закарпаття, де беруть початок Боржавські полонини та велично тече водоспад Шипіт.
Це край легенд та давніх традицій, край чистого повітря і мінеральних вод.
Забудьте про турботи та пориньте у незабутню красу і безтурботність карпатських гір.
Насолоджуйтеся величними краєвидами гір та дзюрчанням річок. Затишний дерев’яний котедж з вікон якого відкривається чудовий вид на Карпати, розташований біля підніжжя гори Гимба, неподалік від відомого водопада Шипіт.
Ми пропонуємо Вам приємний відпочинок у самому центрі Закарпаття серед гірських схилів та стрімких рік.
Зимою тут безліч сніжних схилів для катання на гірських лижах та сноубордах. Літом – екологічний туризм, піші походи на водоспад і далі по стежкам, пікніки, збирання грибів та ягід, купання в гірських ріках. Також організуються екскурсії по найбільш цікавих місцях Карпат, Закарпатської області.
Тут Ви можете взяти на прокат гірський велосипед , лижне спорядження.

Горгани розташовані в центральній частині Східних Бескидів. У поперечному поділі цієї ланки Карпат вони займають місце між Бещадами й Покутсько-Буковинськими Карпатами, натомість у повздовжному поділі знаходяться між Полонинськими Бескидами та Крайовими Карпатами.
розкинулися вздовж головного карпатського хребта на протязі 80 км- від Вишківського (Торунського) перевалу (941 м) на північному заході - до Татарського (Яблуницького) перевалу - на південному сході. На заході долина . Мізунки відмежовує їх від Бещадів, а на сході долини Прутця й Прута - від Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат.
На північному сході масив лінією Новий Мізунь - Ясень - Пороги - Пасічна - Делятин межує з Крайовими Карпатами. Південно-західна межа, яку фіксують долини верхньої частини Ріки, Прохудної, Тереблі, Брадулова, Мокрянки, Брустурянки (Тересулки), Турбату й Чорної Тиси, а також перевали Присліп (836 м) та Околє (1203 м). Масив має макрорегіональні риси й розмежовує Полонинські Бескиди від Бескидів Лісистих.
Долини Свічі і Бистриці Надвірнянської поділяють Горганывпоперек на три частини: Західні Горганы (Хомб, 1347 м, Менчіл, 1454 м, Вишківський Горган, 1443 м), Центральні Горганы ( Ілемський Горган1569 м. Молода, 1738 м, Грофа, 1752 м, Попаля, 1742 м, Сивуля, 1836 м, Висока, 1805 м) та Східні Горганы (Довбушанка, 1754 м, Синяк, 1666 м, Хом'як, 1544 м).
У поздовжньому поділі виділяють Зовнішні (або ж Скибові) Горгани Внутрішні (Вододільні) Горгани.
Більшість ґорґанських хребтів знаходяться в межах сколівського покриву. Гірські хребти сформовані тут кількома потужними скибами, що простягаються через увесь гірський масив. На найзовнішнішій зі скиб, т. зв. орівській, знаходяться високі вершини - Чортка (1321 м) - Пасічанка (1215 м) - Синечка (1401 м). Сколівську скибу, що простягається між Сколе та Ямною, визначають гострі хребти: Лиса (1156 м) - Ніагрин (1184 м) - Сиглос Суходольський (1316 м) - Сиглос Ліповицький (1357 м). У скибі Парашки - Аршиці можна виділити два відрізки. Із західним пов'язані хребти Хому (1347 м) - Пустошаки (1427 м) - Аршиці (1557 м). Східніше долини Лімниці складка розширюється й у його межах появляються три другорядні луски. Межі основного насуву визначають Пасічний Верх (1425 м) - Станимир (1547 м) - Козя (1421 м)- Явірник (Горган) (1467 м). Перший із вторинних елементів виклинюється в районі Бистриці Надвірнянської й формує вершини Садки (Козій Горган, 1617 м) - Великий Медвежик (1396 м) - Хом'як (1540 м), а також Греблі (1256 м). Складка Боярина - Довбушанки відгалужується в районі Високої, звідки простягається на південний схід через Ігровець (1807 м) - Боярин (1679 м)- Поленський (1694 м) - Довбушанку (1754 м) - Синяк (1666 м). Третя з цих другорядних складок є найкоротшою. Вона и: простягається між долинами Лімниці та Бистриці Надвірнянської, але в орографії
1 відображена масивним хребтом Боревки (1595 м)- Сивулі (1836 м).

Останньою з найбільших тектонічних елементів зовнішньої частини сколівської зони є скиба Зелем'янки. У західній частині Горганів - це єдина зі складок, яка простягається через Пустий Горб (1314 м), Великий Гургулат (1437 м), Тарницю (1413 м) до Яйка Ілемського (1685 м), де розділяється на дві менші скиби. Північною, званою складкою Тавпишірки, складені Яйко Перегінське (1600 м), Кінь Грофецький (1557 м) і Грофа (1752 м), Канюсяки, Ялова Клева (1568 м), Горгані Кінець Ґорґану (1611 м), а також Тавпишірка (1503 м). У межах розташованої значно південніше складки Пареник розташовані Сиваня Лолинська (1543 м), Молода (1723 м), Паренки (1737 м), Верх Студенець (1605 м) та Овул (1613 м).


На південний захід від скиби Зелем'янки маємо ще дві коротких складки - Попаді і Красної - Менчіла. Перша має форму лінзи, сформованої твердими пісковиками, яка виклинюється з менш твердих олігоценових відкгадів. Зону цих твердих скель на місцевості визначають Мала Попадя (1603 м), Попадя (1742 м) і Петрос (1708 м). Складка Красної-Менчіла добре відображена в морфології відомими хребтами Великого Гомнатика (1235 м) і Городища (1377 м).


Хребти Скибових Горганів, що своєю орографією відображають простягання тектонічних структур, є паралельними та асиметричними. їхні північно-східні схили, що закла-дені в головах пластів, є короткими й стрімкими, а південно-західні що уз-годжені з падінням пластів - пологішими. Шість найбільш рік Горганів- Мізунка, Свіча, Лімниця, Бустриці - Солотвинська і Надвірнянська й Прут упоперед перетинають більшість складок. Притоки цих рік закладені в паралельних до простягання хребтів зниженнях, тому хребти мають сітчасте розташування, а річкова сітка -решітчасте.


Гірські хребти Вододільних Горганів розташовані на трьох потужних скибах: славській (Вишівський Горган, 1443 м - Канч, 1584 м - Передня, 1550 м), Синевіра (Кам'янка), 1576 м - Пішконя, 1702 м -Стримба, 1723 м) і Брустуранки (Берт, 1670 м - Братковська, 1792 т). У порівнянні з Горганами Скибовими, тут складки є ширшими й менше насунуті одна на одну. Хребти є масивнішими й розділені поміж собою чіткими зниженнями, напр. Бистриці (Рафайловоі).


Найхарактернішою рисою Горганів є кам'янисті розсипища, як покривають найвищі вершини. Вони сформовані з грубошаруватих ямненських і вигодських пісковиків, які зазнають руйнування в результаті механічного вивітрювання.
Розсипища найбільше поширені насамперед на гребенях хребтів і південних схилах. У спрощеному розумінні ці блоки утворилися in situ. На стрімкіших північних схилах, які закладені в головах пластів скельних порід, поширені блоки з більшою схильністю до переміщення вниз. Звично, на значних поверхнях вони закріпляються рослинністю, зокрема гірською сосною. Ці розсипища сформувалися й набули найбільшого поширення в плейстоцені, коли середня температура в результаті недалекого розташування льодовиків становила близько 0° С, а верхня межа поширення рослинності проходила у той час нижче, ніж тепер. Скельні блоки й у наш час зазнають механічного та хімічного вивітрювання. Середня величина матеріалу, з якого сформовані розсипища, коливається від 10-20 до 150-200 см. Інколи блоки, які є найбільше непіддатливими до процессу вивітрювання, можуть становити до 250 см завдовжки. Знаходяться такі блоки у верхній частинах розсипищ і є нестабільними. Дрібніший матеріал може утворювати т. зв. ієрогліфові шари, які розділяють ямненські пісковики від вигодських. Вони є тонкошаруватими й у процесі вивітрювання розпадаються на характерні, ромбоїдальні плити. Скельні греготи покривають найвищі вершини Горганів. До найвідоміших відносяться кам'яні поля на Високій та Ігровцю, Сивулі, Перенках, Довбушанці, Синяку і Явірнику Горґані. Найбільші й наймальовничіші розсипища поширені на схилах долини Сітного під Козім Горганом (Садками). У багатьох місцях розсипища сходять низько в долини, як, наприклад, Зелениці (резерват Бредулецький) чи Петроса.


У внутрішній частині Горганівтакі розсипища є меншими. Великі поля ямненських і вигодських пісковиків можна знайти на Канчі, Пішконі, Попаді біля Канча і Гропі. Загальна площа греготів у Ґорґанах оцінюється у 15квадратних км.
Незважаючи на те, що на території Східних Бескидів снігова границя в плейстоцені знаходилася на висоті біля 1500 м, а язики льодовиків могли сходити навіть до 1100 м, у Горганах гірські льодовики появилися лише дуже локально й не досягали таких розмірів, як на Свидовці чи в Чорногорі. Основною причиною цього була невелика масивність ґорґанських хребтів.


Давньольодовикові котли знаходяться на північному схилі Високої й Братковської. Із закарпатської сторони малі льодовички могли бути на північно-східних схилах Стримби, Негровця і Яснівця, причому найкраще вироблений кар знаходиться саме під Яснівцем.

Карпаты... Синие горы в белых шапках словно поддерживают небо. Где-то там, на высокогорье, одинокая тучка будто зацепилась за верхушку красавицы-смереки. Но выглянуло солнце, растаяла она, растворилась среди затуманенных вершин, исчезла... Кажется, ожили вершины и долины, расправили свои могучие кроны кедры, буки, лиственницы, ярче стал пышный ковер карпатских полонин, веселее зазвучала мелодия горных потоков.
Самые разнообразные оттенки приобретают склоны Карпатских гор в разные времена года. Густо-зеленый, заснеженный, величественный стоит лес зимой. Играет нежно-зелеными красками весной и летом, золотится кронами деревьев осенью. Древняя, но всегда новая, неповторимая в своем очаровании сказка гор...
На берегу бурного Прута раскинулась Яремче /Яремча/. История не сохранила дату ее рождения, но уже в 1788 году Яремче /Яремча/ была известна как хутор, принадлежащий к селу Дора. На этих землях проживало в то время всего несколько семей. Во второй половине прошлого столетия богатые туристы разнесли молву о целебных свойствах горного воздуха. Постепенно эта местность стала превращаться в курортную зону.
В 40-е годы XVIII века в эти края наведывался Олекса Довбуш. Дикую, малодоступную местность облюбовал для своих зимовок предводитель опришков. Недалеко от Яремче, на горе (теперь она называется Довбушанкой), ранней весной собирались народные мстители, выслушивали обиженных, мечтали о будущем. Многочисленные легенды, которые сохранились и по сей день среди местных жителей, наделяют Олексу Довбуша и его побратимов высокими человеческими качествами. В этих краях каждый житель покажет камень Довбуша, а также другие реликвии, связанные с именем легендарного опришка. А еще споют много песен о нем.
Через Яремче и ее окрестности летом 1943 года проходило партизанское соединение героя С. А. Ковпака, именем которого названа одна из улиц города.
В состав Яремчи, которая стала в 1977 году городом областного подчинения, входит селение Ворохта. По преданиям, у первых жителей приселка Мочерняков был слуга по прозвищу Ворохта. Он слыл очень способным и- сообразительным, поэтому к нему часто обращались за советами, приговаривая «еду к Ворохте». Отсюда и пошло, как считают, название нового селения...
В конце прошлого столетия в эти края стали наведываться богатые туристы. Целебный горный воздух, природные богатства обратили на себя внимание многочисленных предпринимателей, в основном иностранных. Особенно их интересовала карпатская древесина.
Ныне это известный центр туризма и горнолыжного спорта, где расположен один из самых больших в Европе трамплинов. Тут собираются на тренировки ведущие спортсмены страны и просто любители зимнего отдыха. Яркое солнце, искристый снег, новые корпуса спортивных баз, красочные костюмы, веселые лица, звонкий смех —таким вы увидите селение в любой зимний день...
Многочисленные маршруты проложены по Яремчанской туристической зоне. На одном из них можно познакомиться с местностью, где берет начало Прут. Из маленького ручейка, который рождается у подножия Говерлы на высоте 1750 метров, он превращается в стремительную речку, которая властно прокладывает себе дорогу между скалами. Туристы могут совершить увлекательное восхождение на Говерлу — самую высокую точку Украинских Карпат (2061 м). На южном склоне её встречаются деревья высотой до 50 метров, в диаметре до 180 сантиметров. Некоторым из них по 300—400 лет. Чтобы построить сельский дом, достаточно одного такого дерева.
Во время путешествий туристы увидят в лесах редкие породы деревьев: кедр карпатский, черную березу, горный ильм, горную сосну, карпатскую ель. Интересен животный мир края, где водятся олень карпатский, бурый медведь, косуля, дикий кабан, рысь, барсук, куница, выдра, белка, глухарь, беркут, сокол.
Яремче /Яремча/ и Ворохта связаны с областным центром Ивано-Франковском и другими городами автобусным и железнодорожным сообщением. Сюда легко добраться из любого уголка Украины.
Того, кто отдыхал в Яремче, навсегда очаруют стройные смереки, долины ярких цветов, звонкие потоки, высокое небо, задумчивый шепот деревьев... И обязательно запомнятся синие горы в дымке зимнего солнца, хрустальный звон заснеженных елей, стремительные спуски с гор на лыжах, ощущение безграничного веселья, независимо от того, сколько вам лет, когда вылетаешь из санок и ныряешь в пушистый снег... Перелистайте страницы этого альбома. Они напомнят вам о прекрасных днях отдыха над стремительным Прутом, о радости общения с волшебной природой, о неповторимой в своей красоте горной сказке, которую вам расскажут вечнозеленые Карпаты...

Вілла Хіжина СПА Вилла Хижына СПА Приглашаем Вас окунуться в атмосферу экзотического островка во всемирно известном городе-курорте Трускавець, где Вы сможете восстановить свои жизненные силы, энергию и красоту. Мы предложим Вам 45 комфортабельных номеров в каждом из которых Вы найдете все необходимое: от халата и тапочек до беспроводной Интернет-связи (Wi-Fi). На террасах нашего зимнего сада Вас ждет масса, утопающих в зелени, укромных уголков где Вы сможете приятно провести время, наслаждаясь журчанием воды фонтана и водопада или потрескиванием поленьев в костре просторной каминной зоны.
Наши повара разработали для Вас разнообразные комплексы, а также индивидуальное меню для гурманов! В Витамин-баре Вы найдете обширный Фреш-лист и Чайную карту, а из широкого ассортимента «Карпатской Крамнычки» по Вашей просьбе и выбранному Вами рецепту будет приготовлен отвар лекарственных трав!

Вилла "Кристина" (3 этажа) расположена рядом с живописным парком, центральным бюветом и медицинским центром "Мед-Палас".

Готельний комплекс ТРИ СИНИ
з лікувально-оздоровчими функціями був відкритий у травні 2007 року в невеликому містечку під назвою Східниця, Бальнеологічному курорті ім. Омеляна Стоцького. Унікальність курорту в тім, що на його невеликій території розташовано 38 джерел різних типів мінеральних лікувальних вод.
Приїхавши сюди, Ви зможете не тільки відпочити, а й оздоровитися завдяки кваліфікованому персоналу й сучасному медичному обладнанню нашого медичного центру "Владо"

Современный трехзвездочный отельно-оздоровительный комплекс Санта Мария расположен в живописной долине заповедника "Сколивские Бескиды" бальнеологичного курорта Сходница. В 20 километрах от Трускавца, окруженном величавыми Карпатами, на высоте 600 метров над уровнем моря. Рядом протекает речка Сходничанка, наполненная необыкновенное прозрачной горной водой. Из окон отеля Вы можете наблюдать живописные просторы Карпат, а также видеть расположения многих целебных источников, которых в окрестностях аж 38. Одним из полезнейших по лечебным свойствам является источник №18, который находится непосредственно возле отеля.

Курорт Східниця
Курортно-рекреаційний комплекс Східниця розташований в живописній місцевості на східному схилі Карпатських гір. Територія характеризується средньогірським рельєфом з абсолютними відмітками над рівнем моря від 600 до 900 м. Завдяки наявності м'яких осадових порід гори мають округлі або плоскі вершини і пологі схили.
Здравниці з усіх боків оточені лісом. Тут зростають смереки, модрини, ялини, бук, сосна, дуб, ясен, береза та інші породи дерев і чагарників. Гори, які оточують курорт, покриті хвойними і листяними деревами і створюють неповторну картину карпатського пейзажу.

Клімат на курорті помірно-теплий, вологий. Мінімальна добова температура повітря припадає на ранкові години, максимальна - на 14-16 г. Найтепліші місяці - липень і серпень, найхолодніші - січень і лютий. Амплітуда добових коливань температури інколи досягає 15-20 градусів Цельсія, що пов'язано з поперемінним впливом двох потоків - атлантичного, що підвищує температуру, і арктичного, що знижує її. Найбільшу кількість безхмарних днів припадає на липень, серпень і вересень.
Повітря цієї гірської місцевості насичене легкими ефірними смолами, розріджене, з дещо пониженим вмістом кисню, що впливає на частоту і глибину дихання, стимулює кровотворні процеси.


Центр курорту - селище міського типу Східниця. Східниця розташована в 9 км на північний захід від Борислава, в живописній улоговині Карпат і в 21 км. від Дрогобича. Перша письмова згадка про Східницю датується XIV ст., хоча археологічні знахідки свідчать про існування поселення на цій території ще за часів Київської Русі. Одна з гір має назву "Городище", що дає підставу припустити існування укріпленого поселення.
Якщо вірити народним повір’ям та переказам, Східниця виросла на руїнах попереднього славетного поселення Золота Баня (таку назву, до речі, носить головна вулиця селища), слово ‘Баня’ в наших предків означало велику яму (тобто улоговину), а прикметник Золота походить від назви нафти, яку тут добували з давніх часів.