Головна Реєстрація Добавити Контакти Правила
Україна Санаторії України Готелі України Вілли України Приватний сектор України Визначні пам'ятки України Музеї України
Основні категорії

Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)  


Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)

Бакота древня столиця Пониззя або "Руси дальной", як називалася в XIII-XIV ст. територiя мiж Днiстром та Пiвденним Бугом. Навiть саму назву поселення деякi дослiдники вбачають у молдаво-румунському словi "баката" ("боката"), що означає — кусень, шматок. Однак подiльський дослiдник I.С. Винокур висуває бiльш вiрогiдне твердження, вказуючи, що "лiнгвiстичний аналiз найменування "Бакота" дає можливiсть вважати, що в перекладi з давньоруської мови ця назва означає — бажане, чудове мiсце (корiнь слова "кот", "кота" i пiдсилююча приставка "ба")".(Цікава етимологія від Блекі: Ба! Кота! — спрямований до бабусі вигук розпещеної дитини, яка негайно потребує сові нявкучу живу іграшку).
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)
Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.)

В XII-XII ст. Бакота входить до складу Галицького, а згодом Галицько-Волинського князiвства.
У 1255 р., скориставшись зрадою тодiшнього намiсника Бакоти Мiлея, мiсто захопили монголо-татари. "В то же лето приехаша татары ко Бакоте и приложился Милей з ним...", починає розповiдь про тi подiї Iпатiївський лiтопис.
У 1259 роцi загарбники зруйнували Бакотський замок, i стольний град Пониззя з усiма прилеглими землями на цiле столiття потрапив у татарське ярмо. В першiй половинi 14 столiття Пониззя i Побужжя згадується вже пiд спiльною назвою — ПОДIЛЛЯ.
З 1331 року Литва, а з 1340 — Польща починають завойовувати Подiльський край. Польща захоплює Захiдне Подiлля, Литва — Схiдне.
В 1362 роцi пiсля перемоги над вiйськом Подiльського улусу на Синiх Водах Бакотою заволодiли литовцi. Вона була включена до складу Подiльського князiвства, правителями якого стали литовськi феодали Корiатовичi.
В 1431-1434 роках селяни Бакотської волостi повстали проти нестерпного феодального гнiту. Вони вигнали геть литовських, українських та польських панiв i оголосили себе вiльними людьми. Та шляхетна Польща, яка в 1434 роцi оволодiла майже всiм Подiллям, жорстоко придушила повстання.
Мальовниче положення Бакоти зразу ж привертає увагу, причаровує. Iз сходу та пiвночi пiдступають високi гори Днiстровських берегiв, вигадливо декорованi, скелями та лiсом. А на пiвднi — потужна течiя Днiстра, на заходi — затишна заплава. А ось— Бiла гора. Вiд пiднiжжя, просто з днiстрових вод пiдпирають схили, Химернi скелi, складенi з вивiтрених тонкошаруватих сланцiв. Десь на серединi гори, метрiв за вiсiмдесят над Днiстром, виднiється бiле кам'яне урвище. До нього по схилу веде вузенька втоптана стежка. Узбiч неї — табличка: "Пам'ятник iсторiї". Скельний монастир 10-13 столiття. Охороняється законом. У прямовиснiй, вапняковiй скелi затаїлося цiле печерне мiстечко. Головнi його споруди — келiї та три печери, протяжнiстю до десяти i висотою близько двох з половиною метрiв. Одна з них, найбiльша, служила за церкву.Бакотський монастир виявлений у 1883 роцi вiдомим археологом Антоновичем. В 1884 роцi, орiєнтуючись на народнi перекази, пов'язанi з урочищем Монастир, на Бiлiй горi, В. Б. Антонович провiв на її вершинi археологiчнi розкопки. Тут було вiдкрито курганне жiноче поховання i завиткоподiбна печера в глибинi гори. А з 1889 по 1892 рiк вчений за допомогою мiсцевих жителiв знайшов i дослiдив скельний монастир, зруйнований очевидно пiд час татарських нападiв i пiзнiше повнiстю похований пiд великим оповзнем, який зiйшов з верхньої частини схилу гори. Iсторичну цiннiсть цiєї давньоруської пам'ятки важко перебiльшити. Хоч єдина вiрогiдна згадка про монастир в литовсько-руському лiтописi датується 14 столiттям, дослiдники не заперечують, що виникнення печерної обителi можна вiднести ще до перiоду появи в цих мiсцях перших християн. В епоху Київської Русi, за великокняжої доби, монастир вже iснував. Про це говорять знахiдки давньоруської зброї, речей церковного ужитку


фрагменти з статті Інни Харченко в газеті "Є!":


skazka11 опубликовала запись на http://mandrivnuk.info.uol.ua



Зауваження до Бакота (Хмельницька обл.,Кам’янець-Подільський р-н.):

Добавии Відгук
Ваше імя:   Ваш E-Mail:  






    Мандрівник Мандруємо Україною © 2009 Powered by Мандрівник
    Правила

    Наші Партнери
google+