Історія
На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення Золота Баня. Недалеко від нього стояла фортеця Тустань. Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Східничанки, заснувавши тут поселення - Східницю, яка від цього "сходження" отимала свою назву.
Вперше Східниця згадується у документах XIV ст.
Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо амбари. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян крав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.
Східницька раатуша (споруда сільради) та пам'ятник Тарасу Шевченку
Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».
Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до Австрійської імперії (згодом — Австро-Угорщини). У ті часи вона відносилася до Самбірського округу. У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, в 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млина и лісництво. У 1868 — 77, а у 1880 — 125 дворів, де жили 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини.
У 1858 році у Східниці було відкрито нафту та озокерит, почалася промислова розробка родовища. Тут працювади підприємці з Німеччини, Великобританії, Бельгії, Франції та США. В 1898 році з 373 свердловин добуто більше 168 тис. тонн нафти. В 1890-х рр. Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х рр. — третє (після Борислава і Биткова); за 1886—1935 рр. в Східниці видобуто 2150000 тонн нафти.
Саме у Східниці було пробурено першу у світі свердловину механічним способом.
У 1975 році місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води "Нафтуся", а за рік селище визнано Всесоюзним курортом. У 2005 цей титул було замінено на "Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького".
Східницьке родовище мінеральних вод
У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у склищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку "Сколівські Бескиди", є мінеральні води чотирьох типів:
слабомінералізована «Нафтуся»:
з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)
Східницьке нафтове родовище
На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн. м³. Густина дегазованої нафти 826-874 кг/м³. Вміст сірки у нафті до 0,26 мас.%.
Переглянути карту східниці


wikipedia.org