Запрошені Штіллером лікарі В.Пясецький та С.Дзіковський розпочали організацію в Моршині клімато- і водолікування на шталт західних курортів, котрі були на той час досить модними. В травні 1878 року С.Дзіковський доповідає про можливість організації курорту в Моршині на засіданні «бальнеологічної комісії» в Кракові. Лікар Лютостанський, котрий провів інспекцію Моршина, розповідає про наявність на курорті приміщення на 12 ванн, трьох житлових приміщень для приїжджих, дерев'яного водопроводу. Також він звертає увагу на три джерела з гірко-соленою водою. 1978 рік став роком першого офіційного лікувального сезону з відкриттям «Закладу для лікування грудних захворювань». З того часу мінеральні води джерел Моршина стають предметом вивчення. Перший хімічний аналіз ропи джерела № 1 опубліковано професором Львівського університету В. Радзишевським в 1881 році.

В 1879 році очищено та впорядковано два шахтні колодязі, котрі названо іменами власника курорту Штіллера та його дружини- джерела «Боніфацій» та «Магдалена» (нині джерела № 1 та № 2). Крім того іменем дочки Людмили Штіллер назвав джерело № 3 з прісною водою, а іменем сина Адама — шахтний колодязь № 5 з нульовим дебітом. В цьому ж році виявлено ще одне джерело, котре дає ультрапрісну воду — джерело Матері Божої, або джерело № 4. Одночасно в околицях Моршина знайдена торф'яна грязь — («боровина»).

Курортний сезон 1880 року відкрився з новою назвою — «Лікування мінеральними водами та грязями». Воду мінеральних джерел починають застосовувати для ванн, а торфяну грязь — для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом.

В 1880—1881 роках зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела «Боніфацій», які, очевидно, виявились успішними, тому що з 1883 року ця вода продається в пляшках.

Моршин став відомим, про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рекламних проспектах, що виходили перед першою світовою війною, Моршин порівнювали з найпопулярнішими європейськими курортами, називали його «галицьким Спа» та «галицьким Карлсбадом». Про лікувальні властивості моршинської ропи в ті роки писали багато дослідників, прирівнюючи її з водами відомих тоді німецьких, угорських та чеських курортів. Моршинська ропа експортувалась в США, Англію, Італію, Румунію та інші країни. До Моршина курсували «особливі (?) пульманівські вагони з надписом „Варшава — Моршин-курорт“, безпосередньо з Варшави до Моршина, дві години від Львова».

В 1930 роках на курорті були збудовані водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод — «грибок», котрий став символом міста. В 1935 році за проектом інженера Никодимовича Товариством галицьких лікарів почалось будівництво «Курортного дому» — нині санаторій «Мармуровий палац».

З приходом радянської влади приватні пансіонати були об'єднані в санаторії, котрих на початок 50-х років було дев'ять. В 1957 році почала функціонувати моршинська курортна поліклініка. В 1960 році курорт був переданий в управління профспілкам. В 1965—1975 роках на курорті було збудовано їдальню на 800 місць, відділення зв'язку, кінотеатр та Будинок культури. Побудовано сучасний бювет мінеральних вод, розрахований на 6000 людей одночасного відвідування.

В 1979 році на курорті збудовано новий санаторний комплекс «Пролісок» для батьків з дітьми. Останній крупний санаторій — «Лаванда» — було збудовано в 80-х роках.

Популярність курорту зростає. В 1964 році курорт відвідала 42221 людина, в 1973 −59288, в 1977 на курорті лікувалось 67137 осіб. Моршин стає курортом всесоюзного значення.

З приходом незалежності державне майно санаторіїв, що керувалось профспілками, перейшло в управління ЗАТ «Укпрофоздоровниця», дочірньої структури Федерації профспілок України. Фонд державного майна України досі не повернув санаторії в своє підпорядкування, попри те, що для цього існує достатньо законних підстав. Таким чином ці санаторії приватизуються без інвестиційних конкурсів, очевидно — людьми з оточення профспілкової номенклатури. Серйозних інвестицій в Моршин не здійснюється, нові санаторії не споруджуються. Більш того, ряд корпусів санаторію «Світанок» та «Троянда» було доведено до аварійного стану і продано. В 2006 році ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» продала санаторії курорту Трускавець, і очевидно, така сама доля готується для Моршина. Надії на ефективного інвестора малі, бо скоріш всього, профспілкові діячі викуплять санаторії «самі в себе».

Тим не менше, санаторії курорту Моршин пристосовані до умов ринкової економіки — в кожному з них є номери з покращеними умовами, одно-та двокімнатні «люкси». На сьогоднішній день на курорті функціонують:

6 санаторіїв, підпорядкованих ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» — «Світанок», «Дністер», «Лаванда», «Черемош», «Перлина Прикарпаття», «Пролісок». Ними ж управляються міський Будинок культури та загальнокурортний бювет мінеральних вод. 3 приватні — «Моршинський», «Мармуровий Палац» та пансіонат «Борис». Відомчі — пансіонат «Зорецвіт», санаторій «Геолог Прикарпаття». В сусідньому селі Лисовичі — санаторії «Нива» та «Прикарпатська ватра». Загальна місткість санаторіїв близько 5000 пацієнтів щомісячно. Окрім того, на курорті можна винайняти житло в місцевих жителів — вартість проживання коливається, в залежності від умов проживання, від 12 до 60 гривень за день. Продаються курсівки на лікування

Переглянути на карті україни

wikipedia.org